Актуальність теми. Характерною особливістю стану громадянина у суспільстві є всебічна забезпеченість реального здійснення широкого кола наданих йому демократичних прав та свобод, що закріплені у нормах чинного законодавства. Фактичне забезпечення прав і свобод досягається насамперед створенням необхідних економічних і політичних умов у країні, доповнених спеціальними юридичними засобами.
Одним з найбільш важливих засобів такого забезпечення є юридичні гарантії. Без створення широко розвинутої системи ефективних гарантій неможливо забезпечити кожному громадянину безперешкодне здійснення всього комплексу наданих йому прав.
Суттєві зміни, що відбуваються в економіці, зумовлюють необхідність удосконалення соціально-трудових і виробничих відносин. Трудові права громадян України повинні бути не тільки закріплені в трудовому законодавстві, але й забезпечені економічними, матеріальними, політичними, ідеологічними та юридичними гарантіями
Теоретична розробка проблем, пов'язаних з подальшим розвитком системи юридичних гарантій в Україні, має серйозне практичне значення. Вона, по-перше, допоможе вдосконалити правові норми, що охороняють права громадян, а по-друге,

Теоретична розробка проблем, пов'язаних із подальшим розвитком системи юридичних гарантій в Україні, має серйозне практичне значення. Розробка цих проблем допоможе удосконалити правові норми, що охороняють права громадян, сприяє посиленню законності, поліпшенню діяльності органів й організацій (не залежно від форм власності), що застосовують ці норми. Зрозуміло, що при відсутності необхідних гарантій права та свободи, що містяться в Конституції та законах не можуть бути використані на практиці.
Трудове законодавство України не тільки містить широку систему трудових прав громадян, але і забезпечує їх фактичне здійснення працівниками в процесі їхньої трудової діяльності. Ці гарантії сприяють встановленню стабільності трудових відносин, стимулюють працівників до активної участі в суспільно-політичній і творчій діяльності, до постійного підвищення кваліфікації, участі в керуванні виробництвом. Вони являють собою той аспект правової держави, що відповідає за найбільш повне задоволення законних інтересів працівників.
Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.
Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового

1. Конституція України 1996 року // ВВР України. –1996. –№ 30. –Ст.141.
2. Кодекс законів про працю України // ВВР УРСР. –1971. –№ 50. -Ст.375
3. Проект Трудового кодексу України [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.
4. Наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін та доповнень до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» від 18.11.2003 р., № 140/5 // Офіційний вісник України. –2003. -№ 48. –Ст.2538.
5. Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» № 58 від 29.07.1993 р.
6. Бару М. На шляху до нового трудового кодексу // Право України,-1995.-№5-6.
7. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. – 2-ге вид., -К.:Вікар, 2004. – 725с.
8. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації // Право України. – 2001. - № 12. – С. 34.
9. Волкова О.Н. Юридические гарантии трудовых прав граждан СССР при приеме на работу в качестве рабочих и служащих: Автореф. дис… к.ю.н. – С. 7
10. Гарантії трудових прав працівника при переведенні, переміщенні, зміні істотних умов праці. // Підприємництво, господарство і право. - № 9, 2000 р.
11. Глазько С.М. „Класифікація підстав припинення трудового договору” // Вісник