ВСТУП

Багатство мовних засобів і стильових прийомів у поетичній тканині творів Івана Франка не дає можливості охопити їх у цілому. Тому робота присвячена дослідженню використання присудків у науковій праці І. Франка.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що воно:
1) присвячене вивченню присудків в межах функціонального підходу, що дозволяє виявити важливі особливості лексичних мікросистем, які не можуть бути виявлені за інших підходів;
3) присвячене дослідженню синонімічних та антонімічних засобів, що становлять інтерес як для мовознавців, так і для літературознавців, оскільки висвітлюють цілу низку питань індивідуального поетичного мовлення.
Об’єктом дослідження виступають присудки у науковой праці І. Франка.
Методологічною основою дослідження є найважливіші філософські положення загального мовознавства про взаємозв’язок мови, мислення і реальної навколишньої дійсності, сучасні наукові положення про мовну картину світу взагалі і про зв’язок мови поета з його психічним складом.
У роботі застосовано методи функціонального й описового лінгвопоетичного аналізу з елементами компонентного.
Предметом цього дослідження є використання присудків на матеріали творів І. Франка.
Мета курсової роботи – виявити особливості організації використання присудків мовлення І. Франка, зокрема визначити особливості функціонування цих присудків у контекстах.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання більш конкретних завдань:
1) виділити основні типи присудків та встановити їх основні функції у науковій праці І. Франка;
3) схарактеризувати способи стилістичного використовування присудків у мові творів;
4) з’ясувати взаємозв’язок і взаємодію присудків у текстах І. Франка.
Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що творчість Івана Франка з погляду характеристики використання присудків досліджується вперше. Здійснюється цей аналіз на матеріалі творів автора.
Матеріалом дослідження стали твори Івана Франка.

ВИСНОВКИ
Структурно-семантичний аналіз присудків, зорієнтований на характеристику “активності / пасивності суб’єкта”, дає змогу зробити такі висновки. Вказана ознака є функційно-семантичним полем у структурі предиката. Мікрополе активності формують предикати дії, мікрополе пасивності – предикати процесу, стану, якості. Ці мікрополя не ізольовані, а накладаються одне на одного. Унаслідок цього присудкові значення, окрім полярних варіантів цієї ознаки (власне активних чи власне пасивних), мають і проміжні ряди. Кожен тип присудків має свої особливості щодо ознаки активності / пасивності. За характером суб’єктної синтаксеми присудки називаємо активним, процесу – неактивними, стану – пасивними, якості – нейтрально пасивними. У кожній групі присудків можна встановити градацію одиниць щодо аналізованої ознаки.
Крізь сучасну лексику науки, культури, техніки у поета просвічується народна першооснова його поетики. Посьменник використовує різні способи поетичного освоєння фольклорних джерел: включення в поезію пісенного тексту, використання сюжету народної пісні, трансформація пісенного твору, введення народної символіки в новий семантичний контекст, поєднання традиційних фразеологізмів з новітньою інтелектуальною лексикою, вживання релігійної лексики та біблійної символіки для створення оригінальних поетичних образів.
Якщо оцінювати використання присудків у науковій праці І. Франка з лінгвістичного погляду, то треба відзначити, що вони переважно ідеографічного типу.
З погляду семантики привертають увагу присудки (у тому числі й контекстуальні), що позначають явища внутрішнього світу людини: почуття, настрої, переживання.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуразаков М. А. Семантические типы субъектов. Ташкент, 2001
2. Абрамов Б. А. О понятии семантической избирательности слов // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М., 2006
3. Адамец П. Образование предложений из пропозиций в современном русском языке. Прага, 2000
4. Андерш Й.Ф. Типологія простих дієслівних речень у чеській мові в зіставленні з українською. К., 2007
5. Бацевич Ф. С. Функционально-ономасиологическое исследование глагольной лексики // Бацевич Ф. С., Космеда Т. А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов, 2007
6. Бондар О. І. Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській літературній мові: Функціонально-ономасіологічний аспект: Автореф. дис… д-ра філолог. наук. К., 2008
7. Булыгина Т. В. К построению типологии предикатов в русском языке // Семантические типы предикатов. М.,2002
8. Булыгина Т. В., Шмелев А. Д. Идентификация событий: онтология, аспектология, лексикография // Булыгина Т. В., Шмелев А. Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М., 2000
9. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.,2003.
10. Володина Г. И. Описание семантических классов предикатов в целях преподавания русского языка как неродного. М., 2000
11. Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць. К., 2001
12. Демьянков В. З. «Событие» в семантике, прагматике и в координатах интерпретации текста // Известия АН СССР. Серия языка и литературы. Т. 42. №4. 2003
13. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Донецьк, 2006.
14. Иванова В. И. Содержательные аспекты предложения-высказывания. Тверь, 2007
15. Качала Я. Субстанциональные и несубстанциональные характеристики глагола // Грамматическое описание славянских языков. М., 2004
16. Кильдибекова Т. А. Глаголы действия в современном русском языке. Саратов, 2005
17. Львов Л. А. К определению основных типов глагольных предикатов // Семантика и функционирование английского глагола. Горький, 2005
18. Масицька Т. Є. Граматична структура дієслівної валентності. Луцьк, 2000
19. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій. Луцьк, 2001
20. Падучева Е. В., Розина Р. И. Семантический класс глаголов полного охвата: толкование и лексико-синтаксические свойства // Вопросы языкознания. 2003. №6
21. Селиверстова О. Н. Второй вариант классификационной сетки и описание некоторых предикативных типов русского языка // Семантические типы предикатов. М., 2002.
22. Семантические вопросы словообразования. Производящее слово /Под ред. М.Н.Янценецкой. Томск, 2001
23. Сергеев И. В. Семантические признаки предикатов состояние // Семантика языковых единиц: Ч.ІІІ Синтаксическая семантика. Семантика единиц художественной речи. М., 2003