3 прийняттям Кримінального Кодексу України 5 квітня 2001 року законодавець вмістив цілу низку нових норм, які виключають злочинність діяння і виділивши їх в окремий розділ, вказав тим самим на їх виключність і важливість для кримінального права. За деяких обставин діяння за своїми зовнішніми рисами, особливо за заподіяною шкодою, схожі на злочин, насправді не є суспільно небезпечними і протиправними. Такі діяння, за наявності обставин, передбачених законом, не е злочином, а особа, яка їх вчинила, не підлягає кримінальній відповідальності.
Позиція, яка існувала раніше, полягала в тому, що захист від суспільно небезпечних посягань є завданням лише правоохоронних органів, не виправдала себе. В країні зросла кількість злочинів, злочинність вийшла з-під контролю

Написання даної роботи дало менi можливiсть прийти до наступних висновкiв:
Iнститут необхiдної оборони є одним iз найдавнiших в теорiї та практицi кримiнального права. Право на захист життя, здоров’я, майна вiд злочинних посягань виникло поряд iз становлениям держави i права, змiнюючись в процесi розвитку суспiльства. Право на необхiдну оборону можна вважати природнiм правом людини.
Виходячи iз рiвностi всiх людей перед законом, норма про необхiдну оборону повинна дiяти для всiх громадян однаково, незалежно вiд того, чи це їх моральний чи службовий обов’язок. Тому, правом на необхiдну оборону в рiвнiй мiрi володiють

1. Конституція України. -К 1996. -С.118
2. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. -К., 1997
3. Кримінальний кодекс України.
4. Закон України ''Про прокуратуру" Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 53, ст.793
5. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність". №2135-12 від 18 лютого 1992р.
6. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: підручник. -К., 1999.
7. Шимановський В.В. Законность и обоснованость возбужления уголовного дела.-Л., 1987.
8. Строгович М.С. "Курс советского уголовного процесса"
9. Советский уголовный процесс, под ред. Д.С.Карева, учебник, М., “Юрид.лит.”, 1975