Кримінологія - це самостійна міждисциплінарна наука з своєю історією, використовуючи оригінальні методи дослідження і має розгалужену мережу інститутів і організацій у всьому світі.
Загальне уявлення про зміст даної науки можна одержати шляхом з'ясування значення її назви, яка складається з двох частин: латинського слова "crime" (злочин) і грецького слова "logos" (навчання). Буквальний переклад поєднання цих двох слів на російську мову означає "вчення про злочин". Беручи до уваги ту обставину, що термін "злочин" практично рівнозначний терміну "злочинність", більш точно, можна позначити кримінологію як "науку про злочинність". Причому, якщо кримінальне право

На закінчення необхідно помітити, що всі розглянуті основні елементи предмету кримінології, по-перше, органічно взаємозв'язані, а по-друге, вивчаються не тільки цією наукою. Наприклад, злочинність може привертати увагу соціологів при дослідженні ними соціальних відхилень; проблема особи злочинця має разом з кримінологією криміналістський, оперативно-розшуковий і інші аспекти; питання, пов'язані з попередженням злочинності шляхом призначення і виконання покарання, вивчаються в кримінальному і виправно-трудовому праві.
Але специфіка підходу кримінології до вивчення вказаних вище явищ

1. Кримінологія М., Видавництво Московського університету, 1984;
2. Кримінологія М., Юридична література, 1988;
3. Холист Би. Кримінологія. Основні проблеми. М., Юридична література, 1980;5. Четверіков В.С. Кримінологія. М., ИНФРА-М, 1996.
4. Стручков Н.А. «Проблема особи злочинця» Л.,1983
5. Антонян Ю.М. Вивчення особи злочинця М.,1982, с.45
6. Аванесов Г.А., Вицин С.Е. Прогнозирование и организация с преступностью. М., 1972.
7. Коробейников Б.В. Криминология. М. 1988.
8. Кузнецова Н.Ф. Криминология. М., 1994
9. Кудрявцев В.Н. Курс советской криминологии: предупреджение опасности. М. 1986.
10. Курс советской криминологии. Том 1., М. 1985
11. Шнайдер Г.И. Криминология. М. 1994