Відповідно до Конституції України право власності на землю є гарантованим за умови, що це право було набуте і реалізується суб’єктами такого права виключно відповідно до закону (ст. 14). У разі порушення цього права кожному гарантується його захист у суді (ст. 55). Не позбавлені такого права й особи, які є постійними чи тимчасовими користувачами землі.
Чинне земельне і цивільно-процесуальне законодавство визначає процедури відповідно позасудового та судового захисту прав землевласників та

Земельні спори розглядаються місцевими Радами народних депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Майнові спори, пов'язані з земельними відносинами (включаючи спори про відшкодування збитків і визначення їх розмірів), вирішуються судом, арбітражним судом або третейським судом.
Спори між громадянами, яким належить житловий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.
Спори з приводу розмежування території сіл, селищ, міст, районів, областей вирішуються вищестоящою Радою народних депутатів.
Спори з приводу суміжного землекористування громадян розглядаються погоджувальною комісією, склад якої обирається відповідною Радою народних

1. Конституція України від 28.06.1996 р.
2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. № 280/97-ВР з останніми змінами, внесеними згідно із Законом від 23.12.2004 р. № 2285-IV.
3. Закон України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 р. № 3018-III, з останніми змінами, внесеними згідно із Законом від 18.03.2004 р. № 1625-IV.
4. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93, з останніми змінами, внесеними згідно із Законом від 23.12.2004 р. № 2285-ІV.
5. Указ Президента України «Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів» від 06.01.1996 р. № 34/96, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 19.08.2002 р. № 720/2002.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9.
7. Врублевський О.С. Нововиявлені обставини//Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін.-К.: «Українська енциклопедія». — т.4: Н-П.-2002.— с.179-180.
8. Врублевський О.С. Письмові докази//Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін.-К.: «Українська енциклопедія». — т.4: Н-П.-2002.— с.522.
9. Врублевський О.С. Репліка судова//Юридична енциклопедія: в 6 т./Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін.-К.: «Українська енциклопедія». — т.5: П-С.-2003. — с. 293.
10. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол.авт.: Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В.В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 656 с.
11. Цивільний кодекс України – К. : Істина. –368 с.
12. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників Цивільного кодексу України. – К. : Істина. – 928 с