В Україні йде глибока економічна реформа, яка направлена на вдосконалення ринкової економіки, створення правової держави та громадянського суспільства, які б спиралися на пріоритет прав та свободу громадян, рівність всіх форм власності, свободу підприємництва. В період радикальних економічних перетворень в Україні спостерігається інтенсивна нормотворча діяльність в області банківських відносин. При цьому проходить формування багатьох основних положень банківського законодавства, що об'єктивно обумовлює потребу у вдосконаленні теоретичної бази банківського права, яке розвивається.
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 29, ст.238) та іншими законами України.
Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим

Перехід до ринкової економіки потребував нових та більш радикальних перетворень у грошово-кредитній сфері. Назріла необхідність використовувати економічні важелі, притаманні банкам, розробити та реалізувати принципово нові підходи до управління грошовим оборотом країни, які більше відповідають ринковим відносинам. Банківська система стала однією із пер¬ших сфер економіки, де реально здійснилася демонополізація.
Національний банк України в межах чинного законодавства має право самостійно вирішувати питання організації, створення, ліквідації та реорганізації спеціалізованих підприємств, інших структурних підрозділів та одиниць, а також затверджувати їхні статути і положення.
Нинішня структура центрального апарату НБУ була затверджена, як про це згадувалося, постановою правління Національного банку від 5 вересня 1996 р. До складу центрального апарату НБУ входять департаменти (валютного регулювання, емісійно-кредитний, банківського нагляду, бухгалтерського обліку, інформації, готівково-грошового обігу, персоналу, економічний, юридичний) та

1. Банковское дело / Под ред. А. М. Тавасиєва. М.: ЮНИТИ, 2001. с.25
2. Воронова Л., Мороз А., Пуховкіна М, Савлук М. Національний банк України // Вісник Національного банку України. — 2001. — № 5.
3. Енциклопедия банковского дела и финансов / Под ред. Чарльза Дж. Вулфела. — М.: Корпорація «Федоров», 2000.
4. Закон України № 679-XIV від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України» // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 29 — Ст. 238 (з наступними змінами та доповненнями).
5. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит.-К.:Лібра, 1996.-с.178.
6. Конституція України. — К.: Преса України, 1997.
7. Кротюк В. Л. Національний банк — центр банківської системи України. — К.: Видавничий дім, 2000.
8. Лекции о деятельности центральных банков / Под ред. М. Роккаса и К. Мастропаскуа. — Рим, 1996. - С. 221-222.
9. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред Л. М. Мороза, М. Ф Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 1999.
10. Основні тенденції розвитку банківської системи України за 11 місяців 2001 року. // Вісник НБУ №1, 2002
11. Основні тенденції розвитку банківської системи України у січні-серпні 1997 року. // Вісник НБУ №10, 1997, с.20.
12. Основы банковского дела. / Под ред. Мороза А.Н., Киев, 1994, с.45-49.
13. Пуховкіна М. Ф., Остстіишн Т. П., Білошапка В. С. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навч. метод, посібник для самост. вивч. дисципліни.
14. Усоскин В. М. Современний коммерческий банк: управление и операции. — М.: ВАЗАР-ФЕВРО, 1994.