Становлення й утвердження в Україні ринкової економіки та формування її інститутів висунули на чільне місце в економічній науці й практиці дослідження та вивчення методів її регулювання. Монетаризм, який у XX ст. пережив бурхливий розвиток, - один із важливих сучасних напрямів ефективного використання ринкових методів регулювання економіки й грошово-кредитного ринку. Його визнання супроводжувалося боротьбою ідей та шкіл, суперечками й конфліктами між видатними їх представниками. Разом з тим це був достатньо продуктивний період, який, як і раніше, вимагає осмислення.
Сучасна теорія монетаризму спирається на багатовіковий досвід розробки проблем грошей та їх ролі в економіці. В історико-економічному плані одним із перших, хто висловив важливі ідеї з цього приводу, був Аристотель, а кількісна теорія грошей, основи якої сформувалися в XVI-XVІІ ст. (Ж.Боден, Дж.Локк, П.Мальтруа, Т.Манн, Л.Монтеск'є, Р.Кантильйон, Д.Юм та ін.), стала загально-методологічним підходом до подальшого розвитку монетаристської теорії, включаючи й сучасні її напрями. Проблеми співвідношення наявної грошової

Представники сучасного монетаризму відновили ключову ідею класичної теорії про здатність ринкової економіки до саморегулювання і на цій підставі в центр уваги знову поставили кількісний чинник і монетарну політику. У "передатному механізмі" впливу грошей на економіку вони повернулись до прямого зв'язку між кількістю грошей і цінами й істотно конкретизували механізм цього зв'язку через зміну попиту і пропозиції на гроші та зміну структури активів. Практичні рекомендації представників сучасного монетаризму зводяться насамперед до: проведення жорсткої монетарної політики, в основу якої слід брати сформульоване М. Фрідманом "грошове правило"; максимального обмеження прямого, адміністративного втручання держави у процеси суспільного відтворення, лібералізації ринку, цін, підприємницької діяльності тощо.
Напевно одним із найскладніших завдань монетарної політики України у найближчі роки буде налагодження фондового ринку, який сформувався в умовах високої інфляції і звик працювати при високих рівнях дивідендів (1995р. - 252%). До сьогодні фондовий ринок повністю не подолав синдрому дефолту. Необхідно, по-перше, емітувати короткостроковий фінансовий інструмент із поміркованим доходом. На нашу думку, він має бути не більше 1-

1. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші, Фінанси, Кредит.: Навчально-методичний посібник. – К.:ЦУЛ,2002. – 336 с.
2. Архипов, Борис Васильевич, Романова, Ольга Николаевна. История экономических учений : Учеб. пособие. - М. : Союз, 1998. - 195 с.
3. Білоконенко О.В. Історія економічних учень: Конспект лекцій. – К.: Українсько-фінансовий інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 96 с.
4. Гальчинський А. С. Теорія грошей.-К.: Основи, 1998.
5. Гроші та кредит / за ред. М.І.Савлука.-К.: Знання, 2001.
6. Жуков Е.Ф. Общая теория денег й кредита. – М.: Банки и биржи, 1995.
7. Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – 564 с.
8. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента й денег – М.: Прогресе, 1978.
9. Корнійчук, Людмила Яківна, Татаренко, Наталія Олексіївна. Історія економічних вчень : Підручник. - К.: КНЕУ, 1999. - 564 с.
10. Павлов, Константин Викторович. Общая теория социально-экономической политики / К. В. Павлов; М-во общ. и проф. образования. Удмурт. гос. ун-т.