В умовах здійснення правової реформи й становлення правової держави, подальшого закріплення гарантій прав і свобод фізичних та юридичних осіб важлива роль відводиться судовій владі. Основним завданням цивільного судочинства в умовах проведення правової реформи є забезпечення можливості вільної реалізації прав осіб, які беруть участь у справі.
У сучасному суспільстві набуває все більшого значення диспозитивний метод правового регулювання в різних галузях права, що втілюється у наданні права сторонам відповідних правовідносин здійснювати саморегулювання своєї поведінки. Із цим пов'язаний подальший розвиток альтернативних способів вирішення правових конфліктів: третейський розгляд цивільно-правових спорів, примирення тощо.
Одним із основних принципів цивільного процесуального права України є принцип диспозитивності, змістом якого є широке коло правомочностей, від здійснення сторонами яких залежить розвиток процесуальної діяльності по справі. Однією з форм прояву принципу диспозитивності є гарантована законом можливість сторін при досягненні домовленості припинити спір шляхом укладення

Перед укладенням мирової угоди з боржником кредитору слід добре зважити всі обставини, оскільки в разі відмови боржника від добровільного виконання положень затвердженої судом мирової угоди кредитор лише втратить час для примусового стягнення боргів.
Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
По-перше, мирова угода укладається в процедурі банкрутства.
По-друге, вона вступає в силу з моменту затвердження її господарським судом.
По-третє, сторони угоди не можуть в подальшому вносити зміни.
По-четверте, сторони угоди не можуть самостійно її розірвати. Для цього

1. Господарський процесуальний кодекс України.
2. Бортнік Оксана Григорівна. Мирова угода у цивільному судочинстві : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Харківський національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2007. — 189арк. — Бібліогр.: арк. 173-189.
3. Боян О. Суб’єктний склад мирової угоди // Юридичний журнал. – №3. – 2006.
4. Розов П. Мирова угода // Юридичний журнал. – №6. – 2006.
5. Рязанцев А. Правова природа мирової угоди // Персонал. – №45. – 2005.