Один з найважливіших напрямків програми реформ у нашій країні – перебудова систем управління підприємством. Особливе значення ця проблема набуває на рівні тих підприємств, місце яких у ринковій економіці повністю змінюється. Коли підприємство стає економічно самостійним об’єктом товарно-грошових відносин, що повністю відповідає за результати своєї господарської діяльності, воно повинно сформувати систему на управління (менеджменту), яка б забезпечила йому високу ефективність роботи, конкурентноздатність та стійкість положення на ринку. В нових умовах з’являються нові функції, яки раніше були не потрібні. В ринковій економіці підприємство самостійно приймає рішення, розробляє стратегію свого розвитку, знаходить потрібні для їх реалізації засоби, наймає працівників, придбає обладнання та матеріали, вирішує багато структурних питань, в тому числі таких, як створення, злиття, ліквідація, розподіл, реорганізація виробничої та перебудова організаційної структури управління. Підприємства набувають рис самостійності,

Вимірювання ефективності виробництва передбачає встановлення критерію економічної ефективності, який повинен бути єдиним для усіх ланок економіки - від підприємства до народного господарства в цілому. Таким чином загальним критерієм економічної ефективності виробництва є ріст продуктивності суспільної праці.
В наш час економічна ефективність виробництва оцінюється на основі даного критерію, що виражається в максимізації росту національного доходу (чистої продукції) на одиницю праці. На рівні підприємства формою єдиного критерію ефективності його діяльності може слугувати максимізація прибутку. Ефективність виробництва находить конкретний кількісний вираз в взаємопов’язаній системі показників, характеризуючи ефективність використання основних елементів виробничого процесу. Система показників економічної ефективності виробництва повинна відповідати наступним принципам: забезпечувати взаємозв’язок критерій і системи конкретних показників ефективності виробництва; оприділяти рівень ефективності використання всіх видів, застосовуваних в виробництві ресурсів; забезпечувати вимірювання ефективності виробництва на різних рівнях управління; стимулювати мобілізацію внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності виробництва.
Слід зазначити, що рівень економічної ефективності в промисловості залежить від багатьох взаємопов’язаних факторів. Для кожної галузі промисловості в наслідок

1. Блех Ю., Гетце У. Инвестиционные расчеты /Ю. Блех, У.Гетце: Пер. с нем. /Под ред. к.э.н. А.М.Чуйкина, Л.А.Галютина – 1-е изд., стеоретип. – Калининград: Янтар-сказ, 1997.
2. Великий Ю., Онищенко М. Проблемы оценки эффективности инвестиций. //Бизнес информ, №13-14, 98.
3. Закон України "Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р.
4. Жердецький П.Ф., Пересада А.А. Економіка будівельного комплексу – К.: “Вища школа”, 1992.
5. Литвин Б.М., Скочиляс С.М. Планування діяльності організацій (підприємств) будівельного комплексу (Методичні аспекти). – Тернопіль: “Економічна думка”, 1999. – 69 с.
6. Рогожин П.С., Гейко А.Ф. Економіка будівельних організацій. – К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.
7. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. – Вид.2-ге – К.: КНЕУ, 2001
8. Закони України (том I) / за ред. Опришко В. Ф. (голова), Горьовий Л. Є., Мацюк А. Р., Осауленко А. І. та інші, – К., 1999
9. Економіка підприємства (Том ІІ)/За ред. проф. С. Ф. Покропивного,-