Наприкінці 70-х років Китайська Народна Республіка зіткнулась з характерними для централізованої планової економіки проблемами: неконкурентноздатністю вітчизняної сільськогосподарської і промислової продукції, низькою ефективністю трудової мотивації зайнятих у державному секторі економіки, несприйняттям до інноваційних процесів в усіх галузях виробництва та сферах обслуговування, зниженням темпів приросту внутрішнього валового продукту.
Ці процеси потребували глибокої колективної роботи керівництва КПК по обміркуванню зростаючих труднощів та прийняття адекватних заходів реагування з орієнтацією на еволюційне зближення з ринковою економікою.

1. Державне регулювання економіки в Китаї з 1978 р. зорієнтовано на поступовий перехід до ринкових форм господарювання при збереженні центрального планового управління економікою.
2. Особливостями китайського укладу економічного життя є :
• збереження державної власності на засоби виробництва в головних галузях народного господарства;
• збереження принципів центрального планового управління макроекономічними перетвореннями в країні;
• поступовий перехід до власного користування землею на селі;
• об’єднання зусиль центральних та муніципальних органів влади по підтриманню трудової мотивації у сільського населення.
3. Державне управління зовнішньою економічною діяльністю в Китаї включає:
• утворення нормативно-правової бази для функціонування спільних

1. Антоненко Л.А., Нескородев С.Н. Итоги инновационного развития ведущих стран мира в ХХ в. // Социальная экономика. – 2003. – №1. – С. 116 – 125. (Нескородєвим С.М. досліджено підсумки інноваційного розвитку США, Японії Китаю, виявлено особливості інноваційних циклів в цих країнах протягом ХХ ст. – 0,58 д.а.).
2. Антоненко Л.А., Нескородев С.Н., Опритова К.А. Общее и особенное в национальных моделях экономической трансформации // Экономическая теория на пороге ХХ1 века. В 2-х книгах / Под ред. Ю. М. Осипова, В. В. Чекмарева, Е. С. Зотовой. – М.: Юристъ, 2002. – С. 455 – 461. (Нескородєвим С.М. досліджено фінансове забезпечення науки в інноваційних системах розвинутих країн наприкінці ХХ ст. – 0,06 д.а.).
3. Нескородев С.Н. Анализ тенденций реализации инновационных моделей в развитых странах // Материалы второй международной конференции “Современные проблемы гуманизации и гармонизации управления”. – Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2001. – С. 211 – 212 (0,08 д.а.).
5. Нескородев С.Н. Обоснование концептуальной модели