Стратегічне управління - це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Організації і керівники, які мислять стратегічно, дивляться вперед і визначають напрямок, в якому вони хотять рухатися. Недивлячись на свою впевненість, що бізнес, як і керівники, повинен працювати добре і прямо зараз, щоб добре розвиватися в майбутньому, їх цікавить більш широкий спектр проблем, з якими вони зустрічаються, і загальний напрямок, в якому вони повинні рухатися, щоб вирішувати ці проблеми.
Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища.
Стратегічне управління стосується й цілей, і засобів. В площині цілей воно вимальовує загальні контури майбутнього організації; в якості засобів - показує, як ця ціль повинна досягатися. Отже, стратегічне управління - це прогнозне управління, пов’язане з розробкою і концептуалізацією уявлень про те, куди прямує організація. Стратегічне управління повинне суміщатися з практикою

Отже, планування – процес визначення цілей, стратегій, а також заходів щодо їх досягнення за певний період часу виходячи з припущень про майбутні вірогідні умови виконання плану. У загальному випадку можна говорити про розробку стратегічних, як правило довгострокових, планів і тактичних, річних планів маркетингу.
Стратегічний, довгостроковий план маркетингу, що розробляється на 3-5 і більше за років, описує головні чинники і сили, які протягом декількох років, як очікується, будуть впливати на організацію, а також містить довгострокові цілі і головні маркетингові стратегії з вказівкою ресурсів, необхідних для їх реалізації. Довгостроковий план звичайно переглядається і уточнюється щорічно, на його основі розробляється річний план, який деталізований в набагато більшій мірі.
Річний план маркетингу описує поточну маркетингову ситуацію, цілі маркетингової діяльності, маркетингові стратегії на поточний рік. У його склад також включаються: програма дій, бюджет маркетингу, контрольні заходи.
Бюджет маркетингу – розділ плану маркетингу, що відображає величини доходів, що проектуються, витрат і прибутків. Величина доходу визначається з точки зору прогнозних значень об'єму продажу і цін. Витрати визначаються як сума витрат виробництва, товаро-руху і маркетингу. Затверджений бюджет є

1. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. - М.: Финансы и статистика, 1997. – 248 с.
2. Богатирьова Людмила Дмитрівна. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. з курсу "Стратегічний менеджмент":Для навч. закл. галузі зв'язку для спец. за напрямами "Економіка та підприємництво" та "Менеджмент" / Державний комітет зв'язку та інформатизації України ; Одеська національна академія зв'язку ім. О.С.Попова. Кафедра менеджменту та маркетингу. — О. : ОНАЗ, 2004. — 146с.
3. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи: Підручник – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 318с.
4. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование. Учебник. – М.: Инфра-М, 1999. – 392 с.
5. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навч.посібник/ За редакцією В.О.Василенко – Київ: ЦУЛ, Фенікс,2003.- 440с. Економіка підприємства: Підручник/За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.
6. Данілова Л.І. // Управління прибутком підприємств: проблеми і наслідки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 69. 2004 р.- С. 11-12.
7. Кривицька О.Р.// Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку. Фінанси України №3. 2005 р.- С.139-146.
8. Туріянська М.М. // Прибуток – важливе внутрішнє джерело інвестиційних ресурсів. Вісник ДонДУЕТ № 3 (27) 2005 р.- С. 94-99.
9. Ширяпна О.Є. // Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств. Формування ринкових відносин в Україні № 6 (37). 2004 р.- С. 12-15.