Кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в бюджеті. До основних джерел формування цих коштів відносять і неподаткові надходження бюджету. Відмінність між ними і податками дуже проста і виходить із їхнього функціонального призначення. Податки і податкові платежі із самого початку створюються як фіскальні інструменти формування доходів бюджету. Неподаткові ж платежі такого призначення не мають. У них може бути досить різноманітна роль, ніяк не пов'язана з бюджетом. Спрямування

Державний бюджет висвітлює систему фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в найбільш загальній формі фінансово обґрунтовується прогноз економічного та соціального розвитку держави. Державний бюджет, відтворюючи обсяг ресурсів, що мобілізуються в даному періоді, і їх використання, своїми результатами засвідчує загальне збалансування фінансових ресурсів і їх витрат. Фактично, державний бюджет конкретизує фінансові ресурси адресно, територіально і галузево.
Біля третини поступлень бюджетів формується за допомогою неподаткового механізму. Такі поступлення відображаються у трьох розділах частини бюджетів: "Неподаткові надходження", "Доходи від операцій з капіталом" та " Офіційні трансферти". Основна відмінність неподаткового механізму від оподаткування полягає у відсутності при його використанні

1. Гнатюк П. Бюджет держави: проблеми надходжень // Економіст – 2000 - №1 – с. 75.
2. Опарін В. М. Фінанси / Загальна теорія: Навчальний посібник – К.: КНЕУ – 2001
3. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С.126-127.
4. Рапіцький Т.В. Доходи Державного бюджету України: їх суть і види // Формування економічних відносин в умовах ринку. Збірник наукових праць. - Т. - 1998 - с.261
5. Фінансове право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1995. – С.99, 100-101.