Ринкова трансформація не привела в дію рушійних сил ринку, не затребувала творчої енергії мас. Усі її досягнення обмежилися найпростішими в інституціональному плані перетвореннями: утвердженням свободи цін, приватної власності, свободи торгівлі. Вони не подолали кризу (деформацію) трудової етики і мотивації, а навпаки, посилили її, зорієнтували працівника в основному на майновий переділ, посередницьку роботу, а не на продуктивну діяльність. Стимулююча роль зарплато-трудового блоку економічних відносин у процесі ринкового перетворення зменшилась і має тенденцію до подальшого зниження.
Зростання інфляції та відсутність регулювання заробітної плати призвели до значного скорочення реальної заробітної плати. У той час, як ціни внутрішнього ринку України сьогодні на переважаючу більшість товарів вже досягли світового рівня, ціна робочої сили у 8–10 разів нижча за середньосвітову.
Створення середнього класу, який базується на способі життя, притаманному розвиненим країнам, і який охоплюватиме найрізноманітніші верстви населення (в тому числі й вразливі соціальні групи пенсіонерів, інвалідів, багатодітні сім’ї), можна визначити як стратегічну соціальну мету реформування економіки та суспільства. Саме чисельний середній клас є тією сучасною соціальною формою, яка зможе втілити потреби народу України у гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи та способи створення таких умов.

Серед науковців та політиків розмови про необхідність існування «середнього класу» ведуться вже не один рік. Актуальність вивчення даного суспільного феномену полягає в тому, що перспективи створення процвітаючої української держави багато в чому пов’язані з формуванням середнього класу, як соціальної бази ринкових реформ і активної суспільної сили, що виражає і відстоює інтереси всього суспільства.
Якщо в Україні розвиватиметься «середній клас», то таким чином буде викоренено із суспільства такі явища, як конфліктність і антагонізми, і ми гармонійно ввіллємося в євроатлантичну спільноту. І навпаки, якщо частка «середнього класу» в суспільстві зменшуватиметься, а натомість кількісно зростатиме пролетаріат, то Україна може наблизитися до відкритої фази соціального конфлікту.
Ось дві парадигми розвитку України: один варіант – формування ринкової економіки, середнього класу, приватної власності, економічної свободи, демократії, ліберально-консервативно-демократичних цінностей, а другий варіант – посилення кланово-корпоративних груп, наростання ентропії, хаосу, силових механізмів, насилля, знищення середнього класу, а зрештою – нації і держави. Вибір очевидний для будь-якої розумної людини, але його потрібно зробити.

Гуревич М. Економіка в період переходу до ринкових відносин // Економіка України. - 1996. - № 3
2. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці XX ст.) – К.: Інститут економіки НАН України, 1997.
3. Макаренко П.Н. Рыночная трансформация экономики Украины. – К.: Наукова думка, 1998 – 183 с.
4. Макконнелл К.Р. и Стенли Л. Брю. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – М.: Республика, 1992. – в 2-х томах / Пер. с англ.
5. Мельник О. Функціональна роль «середнього класу» в українському суспільстві // Відкриті очі, 8.04.2008
6. Соскін О. Зміцнення ринкової економіки та формування середнього класу як передумова набуття членства України в НАТО // Економічний Часопис-ХХІ. – 2003. - № 4
7. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С.І.Бандур, Т.А.Заяць, В.І.Куценко та ін. За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України Б.М.Данилишина. – 2-ге вид. доповн. і переробл. Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 620 с.