Під релігією, на думку вчених, розуміють духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ. Витоки релігії знаходять відмінне тлумачення у дослідників різних світоглядних орієнтацій. Однак релігія мала виразний прояв впродовж всієї історії суспільства. І в сучасну епоху вона посідає важливе місце у житті окремої людини й суспільства загалом.
В ході історичного розвитку людства поступово формувалися світові - монотеїстичні - релігії, які подолали етнонаціональні межі й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Часто вчені відносять до світових релігій також

Невід'ємна складова духовного життя народу - релігія. Релігійний світогляд не тільки визначає культурно-побутові відмінності та особливості демографічних процесів, а також впливає на політичне і соціально-економічне становище країн і регіонів.
Найпоширеніші у світі три релігії, які через це дістали назву світових: християнство, іслам та буддизм. Крім того, значна частина людства сповідує індуїзм, синтоїзм, конфуціанство, даосизм.
Історія всіх релігій доводить наочно органічний їх зв'язок з народом й краєм, де вони постали. Наведу кілька доказів з цитованого підручника історії світових релігій, де автор раз-у-раз підкресює народотворчу ролю віри. „В Індії, — каже він, — релігія зростала з народнім життям". Ламанізм є тибетською відміною буддизму. Таоїзм і конфуціонізм — це національні релігії Китаю, настільки органічні, що в них „неможливо відокремити народність від віри". Ще більше виправдане таке твердження щодо японського шинтоїзму, бо „шін-то нерозлучно зв'язане з життям народу й держави: національна й державна історія (Японії) є власне безнастанним розвитком божественного походження та благодаті. Шинтоїзм є релігією національної свідомости, національної гордости, але також національної здатности та експанзії".
Цікаво, що серед азійських народів саме японці перетворилися в модерну націю та що молодий японський національзм зраджує ознаки расового месіянізму

1. Токарєв С.А. «Релігія в історії народів світу»
2. Ранович А. «Нарис давньоєврейської історії»
3. Артюнов С.А. Народы и культура: развитие и взаимодействие. - М.,