Масова свідомість – один з видів суспільної свідомості, найбільш реальна форма її практичного існування та втілення. Це особливий, специфічний вид свідомості суспільства, властивий величезній кількості людей. В “ідеалі” масова свідомість мала б дорівнювати сумі свідомостей окремих індивідів, соціальних груп. Однак об`єктивно це неможливо, а тому йдеться про масову свідомість як збіг основних, найбільш значущих компонентів певної кількості різноманітних (великих і малих) груп суспільства.
Феномен маси надто важливий, коли йдеться про втрату в ній індивідом власної індивідуальності. У масі людина забуває про власну відповідальність, необхідність зважати на погляди інших. Вона сліпо підкоряється загальним інстинктам.
Людина, яка є частиною натовпу, практично втрачає індивідуальність, думає та діє під впливом своєрідної колективної психології, інстинктів, втрачаючи індивідуальну відповідальність. Це відбувається, очевидно, тому, що маса має певне,

Масова культура надає великий спектр і вибір різних взірців поведінки: від альтруїстичних, високоморальних (таких, на жаль, не дуже багато), чуттєво-естетичних, пасивно-споглядальних аж до брутальних, непристойних і відверто негативних, антисоціальних (пияцтво, вживання наркотиків, насилля, жорстокість, злочинні дії тощо). А це, у свою чергу, спричиняє переоцінку цінностей у великої маси людей (формуються нові погляди на соціальну реальність); формування терпимого ставлення до сучасного кінематографа, рок-музики, нових розважальних жанрів, до різних напрямків образотворчого мистецтва (фотореалізм, поп-арт тощо); нехтування нормами етики і моралі, зростання випадків агресії і насилля в реальному житті.
Наш час характеризується широким культивуванням масової культури на

1. Аронсон Э., Уислсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. – 560 с.
2. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. — СПб.: Питер, 1998.
3. Зимбардо Ф., Ляйпе М. Социальное влияние. — СПб.: Питер, 2001.
4. Изард К. Психология эмоций. — СПб.: Питер, 1999.
5. Карпухин О., Макаревич Э. Формирование масс. Природа общественных связей и технологии “паблик рилейшнз”: Опыт историко-социологических исследований. — Калининград: ФГУИПП, 2001.
6. Лебон Г. Психология народов и масс. — СПб., 1896.
7. Леонтьев О. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М.: Политиздат, 1975.
8. Майерс Д. Социальная психология / Перевод с англ. – СПб.: Питер, 1996. – 684 с.
9. Ольшанский Д. В. Массовые настроения в политике. — М.: Прин-Ди, 1995.
10. Ольшанский Д. В. Массовые настроения переходного времени //Вопросы философии. — 1992. — № 4.
11. Ольшанский Д. В. Психология масс. — СПб.: Питер, 2001.
12. Орбан-Лембрик Л. Масова культура і моделі поведінки // Соціальна психологія. - 2005. - № 2 (10). - C.38-44
13. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии. — 1989. — № 3; 4.
14. Парыгин Б. Д. Общественное настроение, его природа и динамика // Проблемы общественной психологии. — М.: Мысль, 1965.
15. Парыгин Б. Д. Общественное настроение. — М.: Мысль, 1966.
16. Перспективы социальной психологии / Перевод с англ. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 688 с.
17. Поршнев Б. Ф. Социальная психология и история. — М.: Наука, 1966.
18. Психология масс: Хрестоматия / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. — Самара: БАХРАХ-М, 2001.
19. Психология человеческой агрессивности: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. — Минск: Харвест; М.: АСТ, 2001.
20. Социальная психология / Под ред. А. Н. Сухова, А. А. Деркача. – М.: Академия, 2001. – 600 с.
21. Тейлор Ш., Пипло Л., Сирс Д. Социальная психология. — 10-е изд. — СПб.: Питер, 2004.
22. Тернер Дж. Социальное влияние. — СПб.: Питер, 2003.
23. Фрейд З. “Я” и “Оно”. — Тбилиси, 1991.
24. Чалдини Р. Психология влияния. — СПб.: Питер, 2003.