Важливу роль в розвитку екологічної освіти зіграла поява у вітчизняній психології у середині 90-х рр. досліджень по екологічній психології. Її дані дозволили з'ясувати особливості розвитку екологічної свідомості особи, механізми його формування, що відкривало можливість встановити чітку відповідність педагогічного процесу екологічної освіти психологічному процесу формування екологічної свідомості.
Все це привело до виникнення нового методологічного напряму в педагогічній науці - екологічної психопедагогіки.
Екологічна психопедагогіка - це методологічний напрям в педагогіці, в рамках якого розробляються критерії відбору змісту, а також підходи до створення принципів, методів і форм екологічної освіти.
Екологічна психопедагогіка виникла на стику трьох наукових

Альтернативою, що дозволяє знайти шляхи дозволу екологічних проблем, є екоцентричний тип екологічної свідомості, який якраз і характеризується психологічною включеністю людини в світ природи, суб'єктним характером сприйняття природних об'єктів і прагненням до непрагматичної взаємодії з ними.
Екологічна психологія дає уявлення про закономірності і механізми розвитку екологічної свідомості особи, на основі чого екологічна психопедагогіка розробляє відповідні специфічні принципи і методи педагогічного управління цим процесом.
Педагогіка визначає загальнопедагогічні принципи і методи, а також організаційні форми, які екологічної психопедагогіки відповідним чином використовуються конкретно для вирішення задач екологічної освіти.
Саме в єдності трьох своїх основ: екології, екологічної психології і

1. С.Д. Деребо, В.А. Ясвін. Екологічна педагогіка і психологія. Ростов-на-Дону, 1996
2. Зверев І.Д. Екологія в шкільному навчанні. М., 1980
3. Екологічне утворення школярів (Під ред. И.Д. Зверева, Т.И. Суравегиной). М., 1983
4. Мойсею Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 4-є видання, доповнене, 2003 р. – 615 с.