У своєму розвитку, формуванні та становленні категорія відповідальності пройшла тривалий відрізок історичного часу, початок якого можна умовно датувати судом над Сократом в Афінах в 399р. до н.е., а його завершення – на результаті середніх століть.
Платоновсько-стоїчеська філософія та процес над Сократом зіграли величезну роль у зародженні та розвитку концепції відповідальності. У центрі філософії Сократа – Платона, давньогрецьких і давньоримських стоїків – поводження, вчинки людини, ставлення до них суспільства та держави. [15]
Адміністративна відповідальність становить особливий вид юридичної відповідальності, їй властиві всі ознаки останньої. Традиційно правову відповідальність пов’язують із застосуванням заходів державного примусу, розглядають її як передбачену санкціями правових норм реакцію на правопорушення, як реалізацію, застосування і здійснення санкцій. Застосування заходів юридичної відповідальності тягне для правопорушника обтяжливі наслідки майнового, морального, особистістного чи іншого характеру, які він зобов’язаний перетерпіти і фактично перетерпіває. Тим самим правопорушник “тримає відповідь” перед державою за неправомірну поведінку.

На жаль, виконання судових рішень дуже часто супроводжується затягуванням, порушенням строків виконання, недостатньою компетентністю судових виконавців. Трапляються випадки коли судові рішення зовсім не виконуються. Невиконання або неналежне виконання рішень суду є причиною незадоволення діяльністю судової влади в цілому з боку громадян та юридичних осіб, які звертаються до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. Це також призводить до підриву авторитету судової влади та зводить нанівець всі спроби держави зробити судовий захист прав, свобод та інтересів громадян універсальним. Такий стан речей непокоїть і потребує реформування нині існуючого механізму виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Список використаної літератури
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984 № 8073-X. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Митний кодекс України вiд 11.07.2002 № 92-IV. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
3. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 №2341-III. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
4. Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій. Мін'юст України; Наказ, Інструкція вiд 15.12.1999 № 74/5. – Із змін. вiд 30.11.2009 на пiдставi z1118-09. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
5. Авер'янов В.Б. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина. - К.: Видавництво «Юридична думка», 2004.- 584с.
6. Битяк Ю.П., Паращук В.М., Дьяченко О.В. та ін. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544с.
7. Голосніченко І.П., Золотарьова Н.І., Адміністративне право України: основні поняття. - К.: Юрінком Інтер, - 2005. - 131с.
8. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 176с.
9. Ківалов С.В., Орзіх М.П. Основи правознавства: Навчальний посібник. – К.: Т-во «Знання», 2000. – 358с.
10. Копєйчиков В.В. Правознавство: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. -736с.
11. Остапенко О.І., Кісіль З.Р., Ковалів М.В. Адміністративне право: навч. посібник / Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. - 533с.
12. Палько В.І. Адміністративно-правове регулювання видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства: дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2005. – 105с.
13. Піскун І.І Особливий вид адміністративного стягнення – виправні роботи //Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації: Тези доп. – К.: Нац. Акад.. внут. Справ України. – 2005. – С. 32 – 34.
14. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навч. посібник. - К.: Атіка, 2008. - 624 c.
15. Юркевич П. Історія філософії права. Філософія права: - Київ. - Федерація журналу «Український світ». - 2000. - 506с.