Суспільство складається з величезної кількості різноманітних організацій, і більшість людей майже усе своє свідоме життя пов'язані з організаціями, є їхніми членами, або ж вступаючи з ними в контакт.
Спробуйте знайти кого-небудь із вашого оточення, хто не належить ні до однієї організації, і ви переконаєтесь, що це не так легко зробити. Переважна більшість членів товариства входять в одну або декілька організацій. Ці організації можуть бути виробничими, навчальними або дослідницькими, державними або приватними, великими або маленькими, тимчасовими або постійними. Даний перелік можна продовжувати ще дуже довго. Важливо підкреслити те, що організації існують найрізноманітніші.
Відволікаючись від окремих приватних аспектів, можна сказати, що основними складовими будь-якої організації є люди, що входять у дану організацію, задачі, для вирішення яких дана організація існує, і управління, що формує, і мобілізує потенціал організації для вирішення задач, які стоять перед нею. Спираючись на дане розуміння основних складових організації, її можна визначити як систематизоване, свідоме об'єднання дій людей, що переслідують досягнення визначених цілей. У тому випадку, якщо існують

Важливе питання господарюючої практики заключається в тому, як підприємницька структура може виявляти свої проблеми і як вона їх може рішати. Кожне господарююче рішення повинно бути націлене на конкретну проблему, а правильне її рішення – це рішення яке дає максимум вигоди для господарюючого суб’єкту.
Ухвалення управлінського рішення - це вибір однієї з кількох можливих альтернатив. Тобто, це модель, у якій фігурує певне число варіантів та можливість обрати кращий з них. Відсутність вибору ускладнює процес ухвалення рішення. Ця ситуація передбачає, що рішення вже ухвалив хтось інший або непідвладні сили.
Всі управлінські рішення мають на меті сприяти досягненню організаційних цілей і знайти найкращий вихід з конкретної ситуації. Рішення вважається організаційним, коли його приймає керівник або особа, яка відповідальна за його розробку та ухвалення, з метою виконання посадових обов'язків. При здійсненні будь-якої з управлінських функцій менеджер найчастіше має справу з вирішенням схожих проблем, що є типовими для всіх організацій і мають розбіжності лише у характері конкретної організації.
В основі процесу прийняття рішень по керуванню фірмою лежать чотири основних принципи, ігнорування яких (повних або часткове) може привести до помилкових рішень і незадовільних результатів. Дотримання ж цих принципів дає можливість приймати якісні рішення на всіх рівнях організації.
Як правило, для успішного здійснення процесу прийняття управлінських рішень

1. Конституція України.- К.,1996
2. Герчикова И.Н. Менеджмент. М.: «Банки и биржи». «ЮНИТИ», 1995.
3. Жигалов В.П. Основы менеджмента и управленческой деятельности 1-2 ч. М.: Перспектива, 1993.
4. Жигалов В.П., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.- К.: Вища школа. 1994.
5. Завадський Й.С. Менеджмент. -К.: УФІМБ,
6. Курочкин А.С. Организация управления предприятием. Учебник. – К.: МНУП, 1996.
7. Маркина И.А. Альбом наглядных пособий по менеджменту. -М.: Дело, 1995.
8. Маркина И.А. Теория и история современного менеджмента. -М.: Дело, 1994.
9. Мескон Н.Х., Хедоури Ф., Альберт М. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992.
10. Наука управляти з історії менеджменту. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993.
11. Наука управляти з історії менеджменту. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993.
12. Поршнев В.А. Управление организацией. – М.: Дело, 1996.
13. Рузавич Г.И. Основы рыночной экономики. – К.: Полиграфкнига, 1993.
14. Савицкая А.Л. Анализ хозяйственной деятельности. – М.: Экономика, 1992.
15. Саймон А.К. и др. Менеджмент в организациях. - М.: Экономика, 1995.
16. Тарнавська Н.П. Пушкар Р.М. “ Менеджмент: теорія та практика” Тернопіль 1997 рр.