Сутність збутової політики. Розподіл передбачає регулювання всіх виробничих заходів, спрямованих на переміщення продукту у просторі й часі від місця виробництва до місця споживання.
Більшість фірм пропонують свій товар на ринку через посередників, оскільки їхня діяльність (доведення товару до цільових ринків і забезпечення його доступності) ефективніша завдяки контактам, досвіду, спеціалізації.
Підприємства в умовах ринкової економіки приділяють значну увагу оптимізації процесу просування товарів від виробника до споживача. Результати господарської діяльності здебільшого залежать від правильності вибору каналів розподілу, форм і методів збуту продукції, а також від широти асортименту та якості товару. На шляху до споживача матеріальний потік проходить через транспортно-складські ланки, якими є конкретні торговельні та транспортні суб’єкти.
Роль посередника в комерційній діяльності зі збуту й розподілу надзвичайно велика. До основного класу посередників належать великі оптові підприємці, агенти, брокери, комівояжери, роздрібні торговці, дилери, дистриб’ютори та ін.
Канали розподілу постійно рухаються. З’являються нові організації ...

Посередниками можуть бути постачально-збутові організації, великі оптові бази, біржові структури, торгові доми й магазини.
Селекційний розподіл передбачає наявність більшої кількості посередників, ніж за ексклюзивного. Фірма встановлює добрі ділові відносини з кількома посередниками і сподівається, що їхня діяльність, пов’язана зі збутом продукції фірми, буде ефективною. Через селекційний розподіл виробник може вийти на сегмент ринку, який його найбільше цікавить, посилити контроль за рухом товарів, до того ж його витрати будуть меншими.
Ефективність каналу розподілу здебільшого залежить від взаємодії виробника та посередника. Посередник залежно від виду каналу розподілу є для виробника кінцевим споживачем, тому що при цьому виробник не контактує з покупцями цільового ринку. Виробник і посередник, об’єднавши зусилля з метою отримання переваг над конкурентами, досягнення синергічного ефекту стратегій виробництва та розподілу продукту, можуть ...

1. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 1998.
2. Войчак А. В. Маркетинг: Навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 1999.
3. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підручник. — К.: Лібра, 2002.
4. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1994.
5. Долішній М. І., Вачевський М. В., Скотний В. І. Маркетинг для менеджера. — Стрий: Просвіта, 1993.
6. Кардаш В. Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1999.
7. Маркетинг: принципи і функції: Навч. посіб. для вищих навчальних закладів. — 3-є вид., перероб. і доп. / За ред. О. М. Азарян. — Харків: Студцентр, 2002.
8. Прауде В. Р., Білий О. Б. Маркетинг: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1994.
9. Примак Т. А. Планирование деятельности предприятий: Конспект лекций. — К.: МАУП, 1998.
10. Примак Т. А. Руководство по планированию деятельности предприятия. — К.: Влад и Влада, 1998.
11. Примак Т. О. Економіка підприємств: Навч. посіб. — К.: МАУП, 1999.
12. Примак Т. О. Маркетингові комунікації в системі управління підприємством. — К.: Експерт, 2001.
13. Ромат Е. Реклама: Учебник для студентов по специальности