Актуальність теми. Україна, проголосивши себе суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, встановила принцип рівності всіх людей у їх гідності та правах (ст.21 Конституції України). Вказана рівність у правах іноземців та осіб без громадянства уточнюється в ст. 26 Конституції та в ч.1 ст.2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Так, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Варто зазначити, що іноземців та громадян України не можна повністю урівнювати в правах, оскільки, безумовна рівність загрожувала б інтересам українських працівників. Тому в Україні "де-факто" діє політика захисту національного працівника. На нашу думку, таку політику варто законодавчо закріпити.
Варто звернути увагу на те, що складна процедура отримання і продовження чинності дозволу зумовлює нелегальне працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, яке набирає величезних обертів, оскільки, роботодавцю простіше заплатити штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожного нелегала. Адже

Працевлаштування іноземців проводиться за дозволами на працевлаштування (як правило терміном на 1 рік), які оформлюються Бюро праці та соціального забезпечення урядів провінцій та міст центрального підпорядкування.
Іноземці, які працюють на китайських та спільних підприємствах, в організаціях та закладах, в рамках міжнародних програм тощо, мають спеціальний статус “іноземний спеціаліст”, який підтверджується відповідним документом - “Посвідченням іноземного спеціаліста”.
Обов’язкові вимоги висуваються до стану здоров’я працюючих іноземців щодо відсутності психічних захворювань, інфекційних та вірусних захворювань (СНІД, лепра, венеричні хвороби, відкриті форми туберкульозу тощо), а також хвороб, які заборонені для відповідної професійної діяльності. З метою контролю стану здоров’я іноземців, вони зобов’язані проходити регулярні медичні огляди у визначених місцевих лікарнях. Медична довідка має пред’являтися місцевій поліції при щорічному поновленні документів на працевлаштування.
Слід зазначити, що випадки роботи іноземців без дозволів на працевлаштування є вкрай рідкими, нелегальне працевлаштування жорстко присікається. Відповідальність за таке правопорушення несе як організація-роботодавець, так і іноземний громадянин, до якого можуть бути застосовані такі міри як штраф у сумі до 120 дол. США та, у випадках тяжких порушень,

1. Безусий В.В. Правове регулювання працевлаштування в Україні.: Автореферат. Харківський національний університет внутрішніх справ. – Х.,2006. – 17с.
2. Бойко М.Д. Трудове право України. – К.: Атіка, 2006. – 312с.
3. Бойко Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення // Право України. – 1994. - №10.
4. Болотіна Н.Б. Трудове право України. – К.: Вікар, 2004. – 725с.
5. Бритченко С., Андрієнко В. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні // Пробл. міграції. - 1999. - № 1 (8). - С. 2-13.
6. Бурлака П., Палко В. Відповідальність іноземців за порушення порядку перебування в Україні // Пробл. міграції. - 1998. - № 2. - С. 44-46.
7. Бущенко П.А., Вєтухова І.А. Трудове право України. Законодавство та практика застосування. – Х.: Консум, 2002. – 462с.
8. Вайнагій І.І. Удосконалення законодавства України про правовий статус іноземців в контексті розвитку законодавства країн Європи // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф., травень 1996 р., Київ. - К., 1996. - С. 109-111.
9. Васильков В. Чи зручно іноземцю в Україні? // Іменем закону. - 1994. - 27 трав. - С. 4.
10. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины. – Харьков.: Консул, 2004. – 301с.
11. Денисов О. До нас так просто не приїдеш: [Про порядок і умови перебування іноземців в Україні] // Голос України. - 2000. - 17 серп. - С. 3.
12. Дозвіл на працевлаштування іноземців // Уряд. кур’єр. - 2000. - 5 трав. - С. 5.
13. Заржицький О., Сидоренко О. Правовове регулювання працевлаштування