Важливою умовою життєдіяльності людей є праця, яка завжди становила і становить вольову діяльність, спрямовану на створення матеріальних цінностей. Досвід створення матеріальних і духовних благ передається від покоління до покоління через укладені соціальні програми за допомогою науково-технічного прогресу. За весь час розвитку людства результат свідомої суспільної трудової діяльності з кожним поколінням ускладнювався але не втрачався.
Тільки завдяки праці люди можуть задовольняти свої матеріальні та моральні потреби. Саме тому праця становить єдність двох функцій: засіб до життя і сфера ствердження особи. Перша з цих функцій знаходить своє відображення в орієнтації працівника на матеріальне задоволення потреб результатами своєї праці. Друга - в орієнтації працівника на зміст праці, її відповідність його внутрішнім запитам, моральне задоволення роботою.
Потреби матеріального характеру є головними і лежать в основі життя людей. Для того, щоб мати їжу, одяг, взуття люди незалежно від свої волі та свідомості вступають у відносини з іншими людьми по виробництву і розподілу цих благ. Ці зв’язки неможливі без певної організації, що створюється на базі взаємодії людей один з одним. Виникають відносини по виробництву, управлінню та розподілу, створюється власність на знаряддя та засоби виробництва, на результати своєї та чужої праці.
Характер поєднання безпосереднього виробника з засобами виробництва становить форму власності, яка є первинним, основним економічним

З викладеного у курсовій роботі можна зробити наступні висновки:
– матеріальна відповідальність працівників – це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов’язку працівників покрити повністю або частково покрити матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини;
– працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку;
– відповідно до ст. 135 КЗпП договори про повну матеріальну відповідальність укладаються лише в письмовій формі;
– коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність;
– розмір заподіяної підприємству, установі, організації визначається за фактичними витратами;
– суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої

1. Барабаш О. Деякі властивості трудових правовідносин. Право України, №8, 1997 р.
2. Збірник матеріалів з питань трудового законодавства України (станом на 1 червня 1992 р) Управління праці та соц. Питань Вінницької обласної держадміністрації/ Вінниця: 1992 р. Б/Ц.
3. Кадровик. Трудове право і управління персоналом», травень 2007 р., № 5 (11), с. 28. Дата підготовки 20.04.2007 Журнал «Кадровик. Трудове право і управління персоналом»
4. Карпенко Д.О. Нове законодавство України про працю. - Київ: Знання, 1991р.
5. Кодекс Законів про працю України; Закон «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати; Закон «Про відпустки», роз’яснення мінпраці щодо застосування закону «Про відпуски». Науковий коментар.- Ужгород: ІВА, 1997 р.
6. Кодекс Законів про Працю України з постатейними матеріалами (за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 листопада 1997р.). Відповідальні редактори В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. -Київ: Юрінком. 1997 р.
7. Конституція України.
8. Людина і праця. Довідних з правових питань/ Козінцев І.П., Савенко Л.А. - Київ: Юрінком Інтер, 1997 р.
9. Мурашко М.І.. Довідник для підприємців-роботодавців та працівників відділу кадрів підприємств, установ і організацій. Практичні питання